Інформація для батьків

                    Вікові особливості дітей 6-річного віку

Розвиток особистості дитини залежить від багатьох обставин. Розуміння цих обставин, розуміння того, в чому саме полягає їх вплив, як під дією цих обставин розвивається неповторна індивідуальність, дасть можливість батькам правильно підійти до дитини, допомогти їй у разі потреби подолати ті труднощі, які можуть виникнути у неї в житі. Розглянемо особливості вікових  відмінностей шестирічної дитини, що виявляються в розумовому розвитку, у психічному стані дитини, а також особливостях структури її самосвідомості і що створюють з кожного малюка неповторну індивідуальність.

Фізичні:

• добре стежить очима за текстом під час читання;
• краще розуміє роль пальців, ніж інструментів;
• постійно кудись поспішає – швидкість є характерною особливістю цього віку;
• голосно реагує на події, часто не може себе стримати;
• любить кататися на задніх ніжках стільчика і часто падає з нього;
• вчиться відрізняти праве і ліве (бік, руку, плече, око та інше);
• стрімко розвиваються зуби – гризе олівці, нігті, смокче волосся;
• легко втомлюється; часто хворіє;
• любить гуляти на свіжому повітрі, займатися гімнастикою.

Соціальні:

• прагне бути першою;
• виявляє дух суперництва та ентузіазму;
• часом буває невдячною або нечемною, придумує правила;
• здається, що прагне все робити правильно, але часто виходить за межі дозволеного;
• радіє похвалі чи заохоченню; невдачі сприймає болісно;
• має палке бажання отримувати задоволення; любить сюрпризи;
• може бути розсудливою, іноді дражнить чи критикує інших;
• неврівноважена, коли хворіє;
• велике значення мають друзі (може мати одного найкращого друга);
• школа замінює домівку як найвагоміший соціальний фактор.

Мовні:

• любить пояснювати різні речі; показувати їх та коментувати;
• розмовляє голосно і збуджено;
• часто скаржиться.

Враховуючи ці соціальні і мовні особливості дітей, дорослому варто усвідомити, що: діти цього віку дуже вразливі, тому їм потрібне заохочення, щоб вийти зі складної ситуації, а от сувора критика може завдавати справжньої шкоди, руйнуючи їхню мотивацію до навчання; у дітей цього віку добре розвинений дух суперництва, а отже, прагнення до перемоги і першості може переважати все інше, тому суперництво слід вилучати з ігор, якщо їх виконують з навчальною метою; особливості «екстремальної» поведінки слід розуміти, але не надавати їй великого значення, пам’ятаючи, що плітки, роздратування, скарги, кепкування, звернення – це все способи вираження стосунків з дорослими.

Пізнавальні:

• любить ставити запитання;
• любить нові ігри, ідеї;
• любить розфарбовувати, малювати;
• найбільше любить навчатися, роблячи самостійні відкриття;
• більше подобається процес, ніж результат;
• береться до більшої кількості справ, ніж в змозі виконати;
• розігрує драматичні сценки;
• складає плани співробітництва у грі;
• надає великого значення характерним символам;
• краще розуміє особисті стосунки і функціональні стосунки;
• починає розуміти події минулого, якщо вони тісно пов’язані з нинішніми;
• виявляє інтерес до оволодіння навичками і методами навчальної діяльності.

Враховуючи ці пізнавальні особливості дітей, дорослому потрібно: забезпечувати дітям отримання задоволення від зробленого (як від навчального процесу, так і від прибирання та їжі, тому що дитина бажає отримувати лише задоволення, яке батькам необхідно наполегливо з великим терпінням трансформувати у «навчальне задоволення»). Слід враховувати, що вивчення суспільства має пов’язуватися із сьогоденням (популярними є продуктивні екскурсії, що супроводжуються відповідними заняттями, такими, як написання оповідань про побачене, конструювання в ході гри).

Дорослі повинні пам’ятати, що у цьому віці у дітей дуже висока продуктивність, але низька якість виконання (треба звертати увагу дітей на якість виконаної роботи, адже у них підвищується гордість за це); а також підтримувати бажання творити – ліпити, малювати, співати, танцювати, розфарбовувати, складати, в'язати (важливо, щоб діти відчували підтримку та гідну оцінку дорослих, а отже, усвідомлювали, що немає правильних чи неправильних способів створення чогось у мистецтві), а це сприяє майбутньому авторському вираженню, виробленню вміння.

Батьки та вчителі повинні використовувати потяг дітей до гри (бо гра у шестилітніх дітей залишається провідною діяльністю, яка притаманна дошкільному вікові), віршів, загадок, адже саме вони приносять їм задоволення і, крім цього, навчають (навчання за допомогою гри дає більший навчальний ефект, ніж за допомогою книжок).

Враховувати індивідуальні та вікові особливості дитини в процесі виховання – означає не тільки пристосовувати до них виховні дії, намагаючись, щоб дитина досягла достатньо високого рівня розвитку, а й активно коригувати розвиток дітей: підтримувати позитивні особисті риси, що намічаються, і сприяти перебудові негативних.